Соціально-психологічна служба

Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Практичний психолог закладу та/або установи освіти здійснює:

психологічне забезпечення освітнього процесу;

психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;

психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;

психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;

реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;

консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;

роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

Практичний психолог закладу та/або установи освіти бере участь в:

освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;

роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;

розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

Практичний психолог закладу та/або установи освіти сприяє:

формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації;

профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;

формуванню соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей;

попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників;

формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;

формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;

попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;

формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.

Завдання психологічної служби:

збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;
сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

Визначення напрямів та необхідних умов індивідуального розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу і всього закладу в цілому;
Робота над реалізацією принципів гуманістичного навчання, особистісно-орієнтованої освіти, допомога учням в адаптації під час переходу з однієї вікової групи в іншу;
Забезпечення адекватного рівня психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу;
Проведення лекцій та виховних годин для учнів, тренінгових, ігрових занять, виступів на батьківських зборах, організація роботи постійнодіючого консультпункту для батьків;
З метою покращення роботи з девіантними підлітками працювати з вчителями з вивчення цієї проблеми, організувати індивідуальну роботу з учнями “групи ризику”;
Формування у підлітків потреби в самопізнанні та самореалізації, робота шкільного психологічного гуртку “Пізнай себе”;
Проведення профорієнтаційної роботи серед учнів і батьків 9 – 11 класів, робота факультативу для учнів 9-х класів;
Проведення роботи з обдарованими учнями та їх батьками;
Засобами самоосвіти підвищувати свій професійний рівень, приймати активну участь у роботи міського методичного об’єднання, семінарах практикумах для вчителів.

Принципи психологічної служби:

— науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості дитини з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної школи;

— прикладному (методичному), на якому здійснює соціально- психологічне забезпечення процесу навчання і виховання шляхом розробки методик і технологій роботи практичних психологів і соціальних педагогів, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців

— практичному (здійснення психологічної практики), на якому забезпечує безпосередню роботу психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.

Психолог сприяє:

профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;

формуванню соціально-комунікативної компетентності учасників освітнього процесу;

попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників;

формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;

попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;

Навіщо потрібен психолог в закладі?

Робота психолога в школі нерозривно пов’язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа – хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа – це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками. Нерідко в школі працюють декілька фахівців-психологів (психологічна служба), так як поле діяльності психолога досить широке. Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:

Психологічне просвітництво

– формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

Психологічна профілактика

Соціально-психологічна профілактика - це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку.

Важливо, що профілактика як психологічна допомога клієнту надається вже тоді, коли ще немає особливих труднощів та ускладнень у поведінці, житті та діяльності людини чи групи людей. Як правило, на основі моніторингу соціально-психологічних змін у житті суспільства, окремих його груп, особливостей та умов індивідуального розвитку людини прогнозують ті чи інші ускладнення і проводять попереджувальну роботу.

Отже, психопрофілактична робота спрямована не на розв'язання актуальних психологічних проблем, а на перспективу.

– попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

Психологічна діагностика

– поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

Психологічна корекція

– активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів – психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, година психолога) також входять до компетенції психолога.

Консультативна діяльність

– надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров’я.

Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого – все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.